“КП” в Україні” разом з експертами з’ясовувала, чи зможемо ми в найближчому майбутньому позбутися чи не головної проблеми нашої країни.
У світовому Індексі сприйняття корупції Transparency International наша країна отримала 29 балів зі 100. Це на два бали більше, ніж у минулому році: дослідники відзначили, що в Україні покращився показник використання службового становища в органах виконавчої влади, поліції і збройних силах. При цьому, незважаючи на практично “хронічну” судову реформу, судової гілки української влади ситуація залишилася колишньою.
Втім, з боєм вирвані у міжнародних аналітиків “зайві” 2 бали виявилися не в силах змінити загальну картину: в списку 176 країн Україна посіла 131-ю сходинку. Разом з нами це зовсім не почесне місце розділили Казахстан, Росія, Непал та Іран.
Такий низький результат нас вже давно не дивує. Опитування і соціологічні дослідження, проведені в Україні, раз за разом показують: особистий “корупційний досвід” мають сім з десяти українців. Більше того: в інтернеті є маса “майстер-класів” на тему… як правильно давати хабарі. Автори “повчальних статей” запевняють: якщо знати, кого і як можна підкупити в конкретній ситуації, то можна отримати максимальну користь!
Тим часом експерти відзначають, що в тій чи іншій мірі хабарництво існує скрізь, проте в нашій країні вона сягнула гіпертрофованих масштабів на всіх рівнях. До того ж у нас є свої національні особливості. І головна з них полягає в тому, що, незважаючи на багато разів оголошену їй рішучу війну, в Україні корупція стосується практично всіх.
Не будемо брати до уваги винагороду за вирішення земельних питань, збудження і розвал кримінальних справ, надання законності рейдерським захопленням і величезні відкати, які для більшості з нас є теоретичним. Звернемося до того, з чим стикається пересічний обиватель. У дитячому садку, школі, лікарні, Жеку і навіть на кладовищі – скрізь потрібно давати хабарі для сприятливого “вирішення питання”! Життєвий досвід багатьох навчив: “дати” в нашій країні, як і раніше, набагато простіше, ніж “не давати” і мати проблеми…
КОМПЕТЕНТНО
Три необхідні кроки
“КП” в Україні” опитала експертів і з’ясувала: серед них є чимало оптимістів, які все ще вважають, що якщо не перемогти корупцію, то хоча б зменшити її цілком реально. Для цього потрібно зробити кілька кроків.
- Прибрати можливості для хабарництва
За словами виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, героїчна боротьба з корупцією в Україні ні до чого не призводить тому, що ведеться в одному векторі: хабарників обіцяють ловити і карати (правда, далі обіцянок справа просувається вкрай рідко). В той же час набагато більший ефект дали б превентивні заходи. Найголовніше – прибрати можливості для корупції. Чому у нас досі існують державні підприємства? Чому дерегуляція бізнесу вважається “непопулярну реформу”? Ми живемо в міфах, подібних тим, що держпідприємства – це добре, а дерегуляція бізнесу – погано, каже Устенко. А між тим чим менше в нашому житті буде державних підприємств і установ, тим краще.
- Знищити бюрократію
Якщо знищити бюрократію, корупція зникне сама собою, вважає економіст Андрій Мартинюк. Втім, ще Григорій Потьомкін запевняв: знищити бюрократію неможливо, оскільки її знищення доведеться доручити тим же самим бюрократам. “І навіть знищивши стару бюрократію, вони тут же створять нову, ще більш ненажерливу, більш витривалу і живучую…”
- Відокремити бізнес від влади
Поки бізнес буде займатися політикою, корупцію нам перемогти не вдасться, упевнений економіст Всеволод Степанюк. На жаль, український бізнес як і раніше змушений обирати: або працювати у зв’язці з політикою, або не працювати взагалі. Тому головне, що потрібно зробити – це повністю перезавантажити державу: біля керма не повинні стояти олігархи. Якщо цього не зробити, нам не вдасться не тільки перемогти корупцію, але й ввести її в рамки цивілізованих країн.
ДУМКА
Сергій РИБАЛКА, голова комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності:
– Було створено кілька спеціалізованих антикорупційних органів, але результату їх діяльності ми поки не спостерігали. Є тільки окремі показові справи, які спрямовані на те, щоб відвернути громадськість від важливих питань і створити видимість активної роботи. Важливо довести роботу цих органів до результатів, які вони повинні демонструвати щодня. Необхідно регулярно впроваджувати прозорі процедури у всіх сферах життя. Від призначення чиновників в держоргани на основі ретельного конкурсного відбору до максимального спрощення адмінпослуг, обмеження особистого контакту людей з чиновниками і, там, де це можливо, переведення спілкування з державними органами в електронну форму. Необхідно мінімізувати контакт чиновників з громадянами і там, де це можливо – максимально автоматизувати, щоб довідки люди отримували з електронного реєстру оперативно.
РЕЙТИНГ*
Між Молдовою і Киргизстаном
- Данія (90)
- Нова Зеландія (90)
- Фінляндія (89)
- Швеція (88)
- Швейцарія (86)
- Норвегія (85)
- Німеччина (81)
- США (74)
- Польща (62)
- Грузія (57)
- Латвія (57)
- Азербайджан (30)
- Молдова (30)
- Казахстан (29)
- Непал (29)
- Росія (29)
- УКРАЇНА (29)
- Киргизстан (28)
- Таджикистан (25)
- Туркменістан (22)
- Узбекистан (21)
- Північна Корея (12)
- Південний Судан (11)
- Сомалі (10)
*Як розташувалися деякі країни в списку Transparency International за рівнем корупції за підсумками 2016 року (в дужках вказано кількість набраних балів із 100).
В ТЕМУ
Е-декларування пішло не на користь
Декларації чиновників, які теоретично повинні були стати першим кроком боротьби з корупцією в органах влади, на жаль, ще більше ускладнили проблему.
Високопоставлені чиновники сприйняли декларування як податкову амністію, а влада абсолютно не поспішає їх в цьому переконувати.
– Декларування дійсно не несе загрози для чиновників бути притягненими до відповідальності в силу ряду причин, – каже юрист Андрій Вигиринский. – По-перше, неможливо встановити період накопичення капіталу. По-друге, перед е-декларуванням потрібно було впровадити нульове декларування для всіх, але цього не зробили. По-третє, НАПК вже має чотири місяці перевіряти декларації, але всі її дії за великим рахунком поза законом, адже методика перевірки не затверджена Мін’юстом!
Ідея із загальним декларуванням доходів і витрат цікава і потрібна. Але для початку міністри і депутати повинні показати приклад і пояснити, де вони взяли мільярди задекларованих гривень, за які гроші купили будинки і автомобілі, поділився міркуваннями президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.
– Замість цього влада намагається змусити простих українців платити штрафи і податки на свої ж витрати, – говорить експерт. – Судячи з “Середньострокового Плану пріоритетних дій уряду до 2020 року”, вже найближчим часом уряд планує запустити загальне декларування доходів і витрат фізосіб і податковий контроль відповідності доходів і витрат громадян з використанням непрямих методів.
Комсомольская Правда в Украине
Залишити відповідь